Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.
Минуло 35років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.
Указ Президії Верховної Ради Української РСР "Про оголошення дня 26 квітня "Днем чорнобильської трагедії"
Враховуючи пропозиції депутатів Верховної Ради Української РСР та широкої громадськості республіки про увічнення в пам'яті народу трагічних подій, пов'язаних з аварією на Чорнобильській АЕС, та з метою застереження ядерних катастроф, згуртування населення на боротьбу за екологічну безпеку, оздоровлення навколишнього середовища Президія Верховної Ради Української РСР п о с т а н о в л я є: Оголосити 26 квітня "Днем чорнобильської трагедії". Щорічно в цей день приспускати Державний прапор Української РСР на будинках Верховної Ради Української РСР, Ради Міністрів Української РСР та виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів Української РСР...читати далі>>>
(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи "
Установлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V). Установлено, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", пункту "в" частини другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" та статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні") у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб ... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ліга Закон")
Президент підписав указ щодо підготовки заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи
Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 556/2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи». Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має вжити невідкладних заходів щодо поліпшення протипожежного та санітарного стану лісів на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, зокрема на лісових територіях Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, а також щодо вдосконалення системи оперативного реагування, зокрема моніторингу та раннього виявлення пожеж тощо. Крім того, уряд повинен проаналізувати та актуалізувати законодавство щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та щодо соціального захисту постраждалих громадян, а також забезпечити контроль за ефективним використанням бюджетних коштів, передбачених на відповідні цілі... читати далі >>>
(джерело: офіційне інтернет-представництво "Президент України - Володимир Зеленський")
26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова мова")
Історична довідка. Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року?
25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували. Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався (Документ 1). Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня. На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників. Під завалами загинув старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук. Удень 26 квітня від опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників одержали дози опромінення. Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986-го в москвовській лікарні № 6. Ще 14 осіб із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів. Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті (так званої 10-кілометрової зони)... читати далі >>>
(джерело: сайт "Український Інститут Національної пам'яті")
Чорнобильська атомна електростанція
(джерело: Вікіпедія)
Що сталося на ЧАЕС 26 квітня 1986 року: ретроспектива аварії. Аварія
Начальник зміни Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року Юрій Андреєв пригадував, свої емоції від побаченого після вибуху. "Коли ми їхали повз зруйнований реактор, його вигляд був просто жахливим. Я вперше відчув повний жах, коли, фактично, побачив реактор у розрізі, всі конструкції, які зазвичай можна бачити лише під час будівництва. Було зрозуміло, що реактор дихає в атмосферу, викидаючи величезну масу активності", - розповідав він BBC News Україна у 2012 році. В день аварії Юрій Андреєв був одним із операторів другого блочного щита, і намагався відключити його через 12 годин після вибуху на 4 реакторі. "Більшість із тих кнопок, що були переді мною на щиті управління, вже не діяли, і треба було вручну крутити потрібні механізми, а для цього треба були сотні працівників. Тому ми вирішили зупиняти блок методом природної циркуляції. Урядова комісія, яка тоді працювала на станції, це наше рішення схвалила, але без підписів... І нам стало зрозуміло: нас чотири інженери на блочному щиті, і ми відповідатимемо за все", - зізнавався він. У своєму інтерв'ю Андреєв розповів, як на ліквідації не могли працювати роботи і доводилося використовувати сотні солдатів... читати далі >>>
(джерело: сайт "BBC. NEWS/ Україна")
Трагедія, відображена в документах
«На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, пошкоджений один із атомних реакторів. Вживаються заходи з ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створена урядова комісія». Саме із цього короткого повідомлення Ради Міністрів СРСР, опублікованого аж на третій день після аварії 29 квітня 1986 року в газеті «Правда України» (до того ж у нижньому куті на третій сторінці), мільйони українців дізналися про страшну катастрофу. А в цей час країна традиційно готувалася до першотравневих свят, про скасування яких не могло бути й мови. Не відмінили також і 39-ту велогонку Миру, що стартувала 6 травня 1986 року в Києві. Отже, в ті весняні дні життя Української РСР плинуло своїм звичним руслом, і лише з часом очевидці тих подій усвідомили та зрозуміли загрозу, що нависала над кожним із них. Проте й до сьогодні залишається без відповіді низка запитань про Чорнобильську катастрофу. І шукати правду необхідно в архівах, де зберігаються документи, які дають змогу відтворити кожен день після аварії, дії органів влади з її ліквідації, позицію керівництва країни, настрої населення тощо... читати далі >>>
(джерело: сайт "Голос України")
Які наслідки Чорнобильської аварії?
Чорнобильська аварія належить до глобальних катастроф. Це пов’язано як з масштабами наслідків, так і з їх комплексним характером. Території Росії, України та Білорусі зазнали значного радіоактивного забруднення. Забруднення реєструвалося навіть у країнах Центральної Європи, Скандинавського та Балканського півостровів. Таке масштабне забруднення спричинило радіоекологічні, медичні, а також значні соціально-економічні наслідки. Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Чорнобильська катастрофа призвела до опромінення ~4 млн населення України. Доказові дані щодо медичних наслідків катастрофи для різних категорій потерпілих, отримані протягом 19 післяаварійних років, можна узагальнити наступним чином. У 1986 р. ГПХ діагностували 237 пацієнтам. У 1989 р. верифікували 134. Протягом перших 90 діб у 1986 р. померли 28 осіб, у 1987-2005 – 29. В НЦРМ під моніторингом – 164 ГПХ-пацієнти (88 – неверифікована і 76 – верифікована ГПХ). Причини смерті: раптова серцева смерть (8), онкогематологія і онкологія (11), соматоневрологічна патологія, інфекції (6), травми і нещасні випадки (4). Радіаційні ураження шкіри. У 2000 р. – 2 випадки раку щитоподібної залози (ГПХ-II). Радіаційна катаракта у 24 ГПХ-хворих пропорційно до дози. Судинна патологія очного дна і макулодистрофії. Серцево-судинна патологія найбільш поширена. У 1986-87 – радіаційно-індукований імунодефіцит з формуванням у теперішній час стійких віддалених ефектів. В усіх – органічні психічні розлади, переважно у вигляді едоформного (апатичного) психоорганічного синдрому. Пострадіаційні органічні розлади – у 62% (при дозах >1 Зв). Нейрофізіологічні і нейровізуалізаційні радіаційні маркери при дозах 1–5 Зв... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ukraine Now")
Причини та масштаби аварії на ЧАЕСАналіз причин аварії проводили організації та окремі спеціалісти, як у колишньому СРСР, так і за його межами. Можна сформулювати три головні причини, що зумовили передаварійний стан реактора і катастрофічне зростання його потужності: - перед аварією реакторна установка була у такому фізичному і теплогідравлічному стані стабільності, який могли порушити навіть незначні збурення. Такий стан реактора був зумовлений діями персоналу і виник до початку випробувань режиму вибігу генератора. Усі параметри реактора перед початком випробувань, окрім оперативного запасу реактивності, були у межах, дозволених технологічним регламентом... читати далі >>>
(джерело: сайт "ДСП ЧАЕС")
Вибух на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року «прославив» Україну на весь світ, показавши всю небезпеку «мирного атому» для людства (не дуже давні події на АЕС «Фукусіма» – лише підтвердження тому). Свідченням цього є й трагедія людей, змушених через недбальство тогочасних чиновників залишити свої домівки разом із нажитим добром і виїхати в інші регіони. Дехто з них, не вкоренившись на нових місцях, повернувся доживати віку до рідної хати, а хтось лише сумує, згадуючи колишню домівку. Такі нотки звучать у розповіді Любові Яківни Коваленко, нині жительки міста Вишневого, що біля Києва. До евакуації жінка мешкала в колишньому районному центрі Поліське столичної області. «Взнали ми про аварію на Чорнобильський атомній станції прямо на власному городі. Знаєте, ми, поліщуки – люди землі, споконвіку в ній копирсалися, а тоді ж, коли все бабахнуло, якраз городня пора була, – починає розповідь моя співрозмовниця. – Станція від нас була в 30 кілометрах, у Прип’яті, так люди, які звідти зі зміни поверталися, про це горе розповіли. Скільки часу вже пройшло, а я, як зараз, помню, як двоє молодих хлопців говорять нам із сусідкою: - Жіночки тікайте з городу, в Прип’яті вибухнув атомний реактор, тепер в землі дуже багато радіації, і копирсатися в ній небезпечно для здоров’я... читати далі >>>
Новий конфайнмент вважають гарантією безпеки ЧАЕС на 100 роківКиїв – Чорнобиль – 29 листопада на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС завершили насування на зруйнований четвертий енергоблок арки нового укриття – так званого «нового безпечного конфайнменту». Відкривали новий конфайнмент керівники ЄБРР та представники держав-донорів, представники компаній, які вели будівництво, та особисто президент України Петро Порошенко. Цю подію висвітлювали кількасот журналістів з різних країн світу. Новий безпечний конфайнмент вважають найбільшою у світі рухомою наземною спорудою, її проектувальники розраховують, що вона повністю ізолює радіоактивні речовини. четвертого енергоблоку ЧАЕС від довкілля щонайменше на сто років, і дасть змогу за цей час розібрати зруйнований реактор і захоронити його по частинах... читати далі >>>
(джерело: "Радіо Свобода")
Повернення до зони відчуження
Місто Прип’ять є прикладом блискучих перспектив і жахливих наслідків. От уже протягом 30 років це покинуте й забруднене радіацією місто. Сьогодні Прип’ять — це територія легенд, похмурих пейзажів і торжества природи. Водночас — це потенційне місто-музей міжнародного рівня, пам’ятка величезної техногенної катастрофи. Відвідати це місце хоча б один раз варто всім, переконані деякі колишні жителі Прип’яті. Відвідати й жити далі так, щоби на землі не з’являлося нових «мертвих» міст. Прип’ять — місто в Київській області, розташоване неподалік українсько-білоруського кордону, за 2 км від Чорнобильської АЕС. Це місто проектували та будували як місто-супутник електростанції, дев’ятий атомград у Радянському Союзі. Місто бере назву від річки, на якій побудоване — Прип’яті, правої притоки Дніпра. Прип’ять заснували в 1970 році і, окрім міста атомників, воно мало слугувати великим залізничним вузлом, перетином транспортних магістралей та пристанню для річкового судноплавства... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ukraїner")
Річниця Чорнобиля започаткує велику програму з меморіалізації зони
Тридцятип'ятирічна річниця Чорнобильської катастрофи стане початком великої програми з меморіалізації зони. Про це сказав в інтерв'ю LB міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко, передає Укрінформ. "Ми підписали меморандум із міністром екології, ДАРТ і ДАЗО зі спільного створення туристичних маршрутів у Чорнобильській зоні. Є також низка проєктів, які будуть здійснені в рамках 35-ї річниці, які готуємо ми і Мінекології. Наприклад, концерт, який має відбутися в Чорнобилі і транслюватиметься глядачам онлайн", – розповів Ткаченко. За його словами, також розробляється концепція, над якою починають працювати куратори зі створення сенсів зони, "тому що це не лише місце туристичної атракції, а й місце пам'яті". Ткаченко вважає, що важливо наситити вже створені маршрути новими сенсами, облаштувати їх, прокласти нові. Також є музеї, які важливо переосмислити... читати далі >>>
(джерело: сайт "УКРІНФОРМ")
Сім найкращих фільмів про аварію на ЧАЕС
Цього року аварія на Чорнобильській АЕС перетне 30-річний рубіж. Але що ми знаємо про найбільшу техногенну катастрофу ХХ століття? Волонтер «Екоцентру» Олеся Сергійко підготувала для вас підбірку з сімома найкращими фільмами про Чорнобиль. «Розпад» (1990): «Розпад» – художній фільм про аварію на Чорнобильській АЕС та її наслідки, знятий режисером Михайлом Беліковим. Назва відображає не тільки атомну катастрофу, а й основну тему фільму: розпад людських відносин. Журналіст Олександр Журавльов повертається додому. Попереду у нього з’ясування відносин з дружиною, яка зрадила і зустріч з друзями дитинства, які тепер працюють в Прип’яті. Зустріч, однак, не відбудеться. Події фільму відбуваються на фоні відреконструйованих режисером подій часів аварії на ЧАЕС: евакуація населення, першотравнева демонстрація... читати далі >>>
(джерело: сайт "Екодія")
