Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Наче збулися пророчі слова Апокаліпсису від Іоанна Богослова про зірку Полин (як відомо, чорнобиль — трава родини полинових) «Засурмив третій Ангел, — і велика зоря спала з неба палаючим смолоскипом. І спала вона на третину річок та водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона…».

Закон України

Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Стаття 1. Мета та основні завдання Закону Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах: пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища...читати далі>>>

(джерело: офіційний веб-портал  "Верховна Рада України")

Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України" "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Верховна Рада України постановляє: Внести зміни і доповнення до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст.178): 1. У статті 2: частину другу викласти в такій редакції: "Такими зонами є: 1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році; 2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період... читати далі >>>

(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")

26 квітня — Міжнародний день пам'яті Чорнобиля

«В густому фіолетовому небі пульсує далека зірочка. Вона збільшується, перетворюючись на яскраву кучмату зірку, а затим – на величезну різнокольорову кулю, яка насувається все ближче і ближче, залишаючи довгий променистий шлейф… раптом сліпучий спалах… Усе небо займається тремтливою від власного жару червоно-жовтою загравою, яка вирвалася, виявляється, із роззявленої пащеки розпатрошеного вибухом реактора…» Цим сном головної героїні, який за кілька годин став моторошною реальністю - починається повість «Прип’ятський синдром». Авторка – відома журналістка і письменниця, до аварії - мешканка Прип’яті, свідок Чорнобильської катастрофи, людина, яка зазнала на собі й своїх рідних та друзях усієї глибини лиха, що принесла стільком родинам ця неймовірна трагедія. 26 квітня 1986 р. о 1:23:44 за київським часом із інтервалом у дві секунди сталося два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції. Це була найбільша в історії людства техногенна катастрофа... читати далі >>>

(джерело: світоглядний портал "Рідна країна")

Чорнобильська атомна електростанція

Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) — зупинена атомна електростанція, будівництво якої почалось 1972. Розташована на території України (Київська область) на відстані 2 км від міста Прип'ять, за 18 км на північний захід від міста Чорнобиль, 16 км від кордону з Білоруссю і близько 110 км на північ від Києва.Перша частина ЧАЕС (перший і другий енергоблоки з реакторамиРБМК-1000) була побудована в 1970–1977, друга частина (третій і четвертий енергоблоки з аналогічними реакторами) була побудована до кінця 1983. 1981 за 1,5 км на південний схід від майданчика першої-другої частин було розпочато будівництво третьої частини — п'ятого і шостого енергоблоків з такими ж реакторами, що було зупинене після аварії на четвертому енергоблоці при високому ступені готовності об'єктів. Безпосередньо в долині річки Прип'ять на південний схід від майданчика АЕС для забезпечення охолодження конденсаторів турбін та інших теплообмінниківперших чотирьох енергоблоків побудований наливний ставок-охолоджувач площею 2.2 км² і рівнем води на 3,5 м нижче відмітки планування майданчика АЕС. Для забезпечення охолодження теплообмінників третьої частини планувалося використовувати градирні майбутніх п'ятого і шостого енергоблоків...читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Причини та масштаби аварії на ЧАЕС

Аналіз причин аварії проводили організації та окремі спеціалісти, як у колишньому СРСР, так і за його межами. Можна сформулювати три головні причини, що зумовили передаварійний стан реактора і катастрофічне зростання його потужності: - перед аварією реакторна установка була у такому фізичному і теплогідравлічному стані стабільності, який могли порушити навіть незначні збурення. Такий стан реактора був зумовлений діями персоналу і виник до початку випробувань режиму вибігу генератора. Усі параметри реактора перед початком випробувань, окрім оперативного запасу реактивності, були у межах, дозволених технологічним регламентом; - безпосереднім імпульсом для виникнення аварії стало введения в дію системи аварійної зупинки реактора, що через порочну конструкцію стержнів регулювання і захисту призвело до введения в реактор позитивної реактивності і початку розгону потужності; - цей розгін набрав катастрофічного масштабу через великий паровий коефіцієнт реактивності... читати далі >>>
(джерело: сайт "ДСП ЧАЕС")

Чорнобильська катастрофа: вчора, сьогодні, завтра

Дивно, що питання, які виникли ще в часи Чорнобильської катастрофи, і досі залишаються без відповіді. Пропонуємо вам кілька цікавих фактів про Чорнобильську катастрофу та про ядерну енергетику у світі. 26 квітня 1986: Саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними - наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі. Оскільки Чорнобильська АЕС була графітно-водним реактором, саме графіт передбачав легкозаймистість всієї системи. Після вибуху в ньому залишилось близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини... читати далі >>>

(джерело: сайт "UA Мода") 
Чорнобиль очима очевидців

Вибух на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року «прославив» Україну на весь світ, показавши всю небезпеку «мирного атому» для людства (не дуже давні події на АЕС «Фукусіма» – лише підтвердження тому). Свідченням цього є й трагедія людей, змушених через недбальство тогочасних чиновників залишити свої домівки разом із нажитим добром і виїхати в інші регіони. Дехто з них, не вкоренившись на нових місцях, повернувся доживати віку до рідної хати, а хтось лише сумує, згадуючи колишню домівку. Такі нотки звучать у розповіді Любові Яківни Коваленко, нині жительки міста Вишневого, що біля Києва. До евакуації жінка мешкала в колишньому районному центрі Поліське столичної області. «Взнали ми про аварію на Чорнобильський атомній станції прямо на власному городі. Знаєте, ми, поліщуки – люди землі, споконвіку в ній копирсалися, а тоді ж, коли все бабахнуло, якраз городня пора була, – починає розповідь моя співрозмовниця. – Станція від нас була в 30 кілометрах, у Прип’яті, так люди, які звідти зі зміни поверталися, про це горе розповіли. Скільки часу вже пройшло, а я, як зараз, помню, як двоє молодих хлопців говорять нам із сусідкою: - Жіночки тікайте з городу, в Прип’яті вибухнув атомний реактор, тепер в землі дуже багато радіації, і копирсатися в ній небезпечно для здоров’я... читати далі >>>
(джерело: сайт "ZBRUC")
Катастрофа на Чорнобильській АЕС: українців ошелешили новою заявою

Фізики зробили такий висновок на основі моделювання за інформацією про активність викинутих в атмосферу ізотопів ксенону і нових метеоданих за 1986-й. На Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році насправді відбувся не теплової, а невеликий ядерний вибух потужністю близько 75 тонн в тротиловому еквіваленті. Про це пише “Народна Правда” з посиланням на шведських вчених у статті, яка опублікована в журналі Nuclear Technology. В результаті невдалого експерименту на станції рано вночі 26 квітня 1986 року потужність реактора підскочила з 0,2 до 320 гігават, після чого сталося вибухове руйнування оболонки активної зони. Як відзначають автори матеріалу, більшість свідків говорять про два потужні вибухи. Класична версія подій пояснює перший вибух тим, що вода із системи охолодження випарувалася і зруйнувала труби, після чого потрапила на вкрай гарячу цирконієву оболонку ТВЕЛів. В результаті утворився водень, який вибухнув при взаємодії з киснем. Група шведських вчених засумнівалася в тому, що цей вибух – перший – був тепловим. Вони пишуть, що насправді це був мініатюрний ядерний вибух. Вчені стверджують, що через кілька днів після аварії радянські радіофізики відзначили ненормальну активність ізотопів ксенону-133 в рідкому ксеноні, який отримували на фабриці зі зрідження повітря в Череповці (близько 1 тис км від ЧАЕС). Співвідношення активностей ізотопів 133Xe / 133mXe склало близько години дня 29 квітня близько 44,5 ± 5,5... читати далі >>>
(джерело: сайт "Народна правда")

38 кадрів у памʼять про Чорнобильську трагедію. ФОТО

Виросло вже ціле покоління, яке не застало цю жахливу трагедію, але в цей день ми традиційно згадуємо про Чорнобиль. У 1986 році на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежних намагалися загасити пожежу, що горіла 10 днів. Світ огорнула хмара радіації. Тоді загинули близько 50 працівників станції і постраждали сотні рятувальників. Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоровʼя людей досі важко ‒ тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померло від 4 до 200 тисяч осіб. Припʼять і навколишні райони ще кілька століть будуть небезпечними для проживання людей. 1. Цей знімок Чорнобильської АЕС 1986 року, зроблений з повітря, показує руйнування від вибуху і пожежі реактора №4 26 квітня 1986 року. В результаті вибуху і пожежі стався викид величезної кількості радіоактивних речовин в атмосферу. Зупинка електростанції сталася тільки в 2000 році... читати далі >>>

(джерело: сайт "Волинь Post")


Новий конфайнмент вважають гарантією безпеки ЧАЕС на 100 років

Київ – Чорнобиль – 29 листопада на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС завершили насування на зруйнований четвертий енергоблок арки нового укриття – так званого «нового безпечного конфайнменту». Відкривали новий конфайнмент керівники ЄБРР та представники держав-донорів, представники компаній, які вели будівництво, та особисто президент України Петро Порошенко. Цю подію висвітлювали кількасот журналістів з різних країн світу. Новий безпечний конфайнмент вважають найбільшою у світі рухомою наземною спорудою, її проектувальники розраховують, що вона повністю ізолює радіоактивні речовини четвертого енергоблоку ЧАЕС від довкілля щонайменше на сто років, і дасть змогу за цей час розібрати зруйнований реактор і захоронити його по частинах... читати далі >>>
(джерело: "Радіо Свобода")